"Не вірю я в епідемію", - думала я, - "Це все політичний піар і не більше!!!". Чимало людей сьогодні схильні так думати.
Та ти думаєш так доти, аж поки хтось із близьких чи далеких друзів-знайомих не піде... назавжди, без вороття, і мурашки біжать по шкірі.
Їй було 23. В житті по-різному бувало, та тепер все по-іншому. У неї сім"я, у неї під серцем уже 7 місяців живе синочок...
Такий бажаний.. Життя обснувалось павутиною мрій та планів...Та обірвалося надто раптово: дурноватою, невідомо ким придуманою, епідемією.
Навдивовижу швидка та невідома пневмонія. Симптоми підступні, тихі і блискавичні. Реанімація.
У думці: "Все буде добре, то ж так придумана та епідемія," - заспокоювали рідні і близькі.
Та й сама так думала.
"Покращення нема", - констатували лікарі. - "Дитинка сильна, але краще зробити кесарів розтин, про всяк випадок!"
Не захотіла. Вона й сама народить, коли прийде на те час: синочок ще такий маленький, хай підросте.
На сьомий день відчула у лоні важкість, навіть тягар і ніби холод. Забилося серце сполохано, а в думці закралось те, про що боялась подумати:
"Помер...". Не народившись.
"Шкода, але тепер ми точно врятуємо маму,"- сказали лікарі. І помилились.
Не встигли. Вона померла разом з ним. Напевно не бажала залишати його десь - там у далеких світах...
ЇЇ нема вже тиждень.Пішла тихо,та по собі залишила смуток у серці близьких та знайомих, та рану
у серці коханого чоловіка...
А для всіх, це ще одна статистична цифра зареєстрованої смерті від епідемії проклятої чуми, невідомо ким створеної. 
Її нема, вже тиждень...

Зазвичай, я не є особливим прихильником перебування на записі телешоу у ролі глядача, окрім прямого ефіру. 
Та шоу за участю київського мера я пропустити не могла. Адже перед сном це чудова нагода розважитись! Так от. Телешоу "Готовий відповідати", телеканал "Україна" (до речі, сьогодні о 22.20 буде трансляція).
Зійшлися люди-кияни, зболені своїми проблемами, щурами і бомжами, студенти, і борці за збереження міста, "яке зникає"...
Кожен прийшов, щоб сказати своє "фе" меру!
Та черговий раз я переконалася у силі політтехнологій. Це основа суспільних взаємовідносин у нашому столітті!
Приклад - Леонід Михайлович, продукт розумних політтехнологів! Позитивний, добрий, він "чує" кожного тут і зараз! "Я хочу Вам повідоми про бездіяльність голови Шевченкіської райдержадміністрації...", - каже жінка. А мер: "Як я Вас розумію, скільки у нас проблем було з ним..і т.д.".Виникає запитання: чому ж нічого не робиться з такими проблемними головами? 
Але людина задоволена, бо мер її почув і зрозумів.
Десь по середині запису я помітила, що навіть моя коліжанка починає кивати головою у слід словам Черновецького...))) 
Одним словом, при своїй думці, до кінця запису залишились хіба ті, хто був найбільше розлючений. Всі інші, нехай підсвідомо, проте були задоволені, що їх почули, і що мер обов"язково на тій же програмі повідомить тим самим людям про реакцію та виконання їхніх прохань.

П.С. Під час запису мер казав: "Після програми я візьму Ваші скарги". Та коли програма закінчилась, охоронці Черновецького розштовхали натовп, і лише найбільш "пробивним" киянам вдалося "донести" до мера свої прохання!

Проща до Тараса -2009

17 травня 2009 року вже вдруге люди з усієї України зберуться до Канева на Прощу до Тараса. Суть цієї спільної дії полягає в оновленні традиції паломництва українців на могилу Тараса Шевченка до дня перепоховання поета. Але вона відрізняється від традиційних травневих заходів у Каневі.

По-перше, головним змістом акції є живе читання текстів Шевченка і живе спілкування людей, що приїздять у Канів з усіх кінців країни. Акція є вільною від «офіційних заходів», промов і партійної пропаганди. Організовують її самі учасники. Кожен з них приїздить до Канева не як пасивний глядач, а як носій національної пам’яті й творець українського майбутнього.

По-друге, Проща відбувається не в будній день 22 травня, а в неділю перед цією датою (у 2009 році – 17 травня). Це дозволяє приїхати до Шевченка всім, хто цього прагне.

По-третє, Проща до Тараса відбувається на цілком добровільних засадах. Кожна група людей чи окрема людина приїздить до Канева власним коштом і з автономним забезпеченням, оргкомітет забезпечує лише загальну координацію.

Ініціатором акції виступив у травні 2007 року Рух добровольців «Простір свободи». Завдяки спільним діям громадських об’єднань і людей доброї волі через рік Проща стала реальністю.

У травні 2008 року до Канева з’їхалися близько 500 людей, понад 150 із них провели суботу і ніч на неділю в наметовому містечку на березі Дніпра. Цього року 16-17 травня ми очікуємо приїзд більшого числа людей.

Головні цілі Прощі до Тараса:

1. Об’єднати людей, які хочуть читати і розуміти Шевченка, очищаючи його духовну спадщину від шаблонів і стереотипів і творячи в такий спосіб українське майбутнє.

2. Утвердити щорічну традицію, яка має набувати все більшого розмаху і щоразу нових форм.

3. Сприяти поступовому перетворенню Канева на «місто Шевченка» - важливий осередок культури й туризму.

У 2009 році центральною ідеєю Прощі до Тараса буде утвердження християнських цінностей в українському суспільстві.

Шевченко – поет насамперед уселюдський і глибоко християнський. Через усвідомлення цієї основи його творчості українці здобувають тверде підґрунтя для гармонійного національного розвитку.

В рік, коли споживацьке ставлення до життя привело Україну і все людство до матеріальної й моральної кризи, особливо важливо звернутися до духовних цінностей, які мають посісти наріжне місце в житті людини.

На могилі Шевченка – великої людини й великого християнина – вже багато десятиліть немає хреста. І ця обставина є промовистим символом.

Час повернути хрест на Тарасову гору. Час підняти християнські цінності на найвище місце в нашому житті. Кроком до цього стане цьогорічна Проща до Тараса. Чим більше таких кроків ми зробимо на шляху до свободи, тим більш радісно й життєствердно звучатиме Шевченкове пророцтво:

«І помоляться на волі невольничі діти».

Ми запрошуємо всіх, хто поділяє наші цілі, долучатися до цієї загальноукраїнської справи.

Велике Коло «Простору свободи»

Впасти - піднятися - жити: діяти, рухатись - померти- знов воскреснути - а тоді впасти - піднятися... Замкнуте коло!!!!!!!! 
Іноді сили здають, іноді палить зрада друга, іноді задихаєшся від погляду ще вчора рідних очей...
Знаходжу і знову гублю: не те!!!
Новий вивчений китайський ієрогліф приносить радість в той час, як дехто отримує її, радість, з буднів, із посмішок долі... 
знову пишу маячню - і публікую!!!
Впитись вином? так як дехто впивається коханням?!!!!!!!!!!!!

Втомило все..Хтось тут сраведливо зауважив - бракує оптимізму... І де тільки люди його черпають...
Щойно слухала тишу. Нас було троє: я, мій кіт, котрий завжди імпульсивно відчуває мою безорадність, чи то відчай, а також телий вечір. Файно!! Весна вже цілковито наповнилася своїм ароматом, і вже відчувається літо.
Все чудово. Майже закінчила бакалаврську. Але... Бракує тебе. Ех!!!

....Знаєш із самого початку мені здавалось, що ти особливий. чи може інший, і навіть десь далеко поміж думками уявлялось, що ти мій... Кумедна я! Це точно!
Знаєш, пригадується мені та переповнена і п"янка вечірня "66" маршрутка. :-)
Так, такі історії не з нормальними людьми траляються, хіба з такими, як я. і ти. Ти дуже схожий зі мною!!! Ти 
чудовий!!!
Та тебе нема!!  Знаєш, можливо в тебе щось серйозне, а може не знаю... Та й не хочу. Все допекло! 

.... Намалюй мені весну таку, як у снах... щоб п"янило від щастя, щоб хмари немов пливли б під ногами...щоб все забулося..щоб сонце не заходило за обрій...щоб ми були разом...
 То як намалюєш?

П.С. Шкода, а може й так добре!! Та ти ніколи це не прочитаєш...

Привіт шановне товариство ЖЖ!!!
Я нарешті знайшла вільну хвильку, щоб зазирнути сюди!! Я аж скучила!!!!!